Розмивати, так з музикою! (розмова з гуртом “Розмита повістка”)

[на зображенні: кольорові наліпки “Розмитої повістки” на бежевому тлі. Тексти наліпок: “Люби свою подругу, цени свою подругу”, “Ты не верь квирам, всё врождённо”, “мой лучший выбор – лесбийский феминизм” та інші. Посередині лежить збірка текстів “Розмита повістка. Тексти”, справа лежить кольорове морозиво-ескімо].

ЗБОКУ: Про вас ходять чутки і легенди, і нарешті у нас зявилася можливість познайомити з вашою діяльністю аудиторію ЗБОКУ. Отже, що таке “Розмита повістка”?

Томік Батлєр-2: вокальний, музичний гурт, творчий колектив, банда.

Лесбійська ласка: Ми група! Ми провал, ми у всіх на вустах.

Томік Батлєр: Вау! Чутки і легенди… це дуже пріятно, але главне звьозд не хватать, а то не горизонтальненько вийде. Думаю одного визначення для “повістки” буде замало і затісно… Колись я пробували описати РП, як провальний (як в плані антикапіталістичному, так і в антиекспертному плані) політичний/активістський караоке-проєкт, проте цього замало, бо РП водночас і проєкт про турботу про себе і своїх товариш_ок, боротьбу з активістським (і не тільки) вигоранням, про шанс співати де нема вже змоги говорити… а ще це можливість слухати і співати з товариш_ками постсовкову попсу 90-х і 00-х, що завжди пріятно і весело.

Лесбійська ласка-2: Размытая повестка – приятный (нам) критичный активизм через политизацию известной всем попсы. 1) есть много снобизма к постсоветской (русско/украиноязычной) поп-музыке и 2) агрессии к неудобной либеральным активистам (немейнстримной) идеологии – квир-анархо-феминизму (или как еще назвать). Так почему бы не бесить сразу всем этим: и музыкой, и текстами. Можно еще деятельность назвать этаким архивом нашего коллективного опыта и наблюдений, ведь наши тексты часто описывают события/явления/переживания локальных событий.

ЗБОКУ: Як ви стали колективом? Як з’явилася назва і що вона означає для вас?

Лесбійська ласка-2: Думаю, сошлись на любви к попсе и на схожести полит. взглядов. Как-то раз написали одну песню – понравилось. Решили продолжить! Название из ФБ-комментов и обиженных постов левых/лгбт-активистов, так как мы и наши подруги своими критиками и вкладами (как оказалось) размываем повестку. Убираем акцент с групп с привилегиями и переводим на “неважные” группы, которые могут и подождать.

Томік Батлєр-2: Якось ми збирались і слухали улюблених пісень, і почали змінювати спочатку окремі слова, а потім і цілі фрази з цих пісень. Почали відслідковувати проблемні місця текстів. Якось так, якщо пам’ять мені не зраджує, і з’явилась перша пісня. І ми подумали, що хотіли б продовжувати, так ми стали групою. Це було незабаром після феміністичного маршу 8-го березня 2017 року, і у нас в пам’яті ще лунала фраза зі сторони ліберальних цис-гетеро феміністок, що типу квіри розмивають повістку фемінізму, це обурювало, і назватися так було наче способом переозначити це формулювання. Розмивання – руйнування нормативностей і меж, чіткості визначень цими нормативностями сформованими.

Лесбійська ласка: Спершу ми всі полюбили одн_а одн_у. Потім ми почали тусити. Можливо колись історично важливим стане те, що ми тусили часто в мене на кухні, і не завжди вистачало місця, тому ми сиділи частково на підлозі. Але завжди вистачало Мівіни (не реклама). Після якоїсь акції, мабуть, Прайду, були незадоволені активісти та союзники ЛГБТКІА+, які казали, що “прийшли квіри і розмили повістку”. Щось з цієї історії я вже не пригадаю, а фразу про повістку тепер вже і не забуду.

Томік Батлєр: Нас поєднав жемінь жібао он-ннно-нооооооу… 🙂 Доки у нас нема офіційної біографії гурту (чи хоча б документалки), думаю всі наші варіанти різнитимуться… Мені видається, що це було після останнього чи передостаннього феміністичного маршу на 8-ме березня (в смислі не недавнього в часі, а в плані шо феміністичних маршів на 8ме березня в Києві вже не проводять) – в найбільшій ТЕРФ-спільноті вкраїнського фейсбуку дописувач_ки оборювалися присутністю на марші квір-колони (та що без цис*чоловіків була, а не та де фейсами торгували поважні члени та членки поважних ЛГБТ-організацій), буцім “квіри розмивають (єдиновірну) повістку фемінізму”. Тоді ми з товариш_ками вирішили переробити одну пісню Іри Білик, використовуючи фразу “розмили повістки” замість “так просто”, де висміювали трансфобну і квірфобну риторику ТЕРФ. ЮА, бо від срачів ми були втомлені, але хотілося якось відповісти на той брєд, принаймні для себе. Пісня не дуже прижилася в нашому репертуарі, але вона дала нам назву – Розмита Повістка. До пісні, що дала нам назву, у нас з товаришками була ідея створення кавербенду, який би перероблював пісні Валєри Мєладзе на феміністичний лад… і от якось це все склеїлось, і ми почали існувати ще й як гурт… А щодо того, що назва означає для мене, окрім прямої конотації (саркастичної підйобки терф-дискурсу) це ще й втілення ідеї невловимості, невизначеності, стирання кордонів між буденним життям, низовим активізмом та мистецтвом.

ЗБОКУ: Про що ваша творчість? Що стає поштовхом для написання пісні?

Томік Батлєр-2 : Іноді буває так, що нас турбує якась проблема і ми шукаємо популярну пісню чи мотив, щоб в ній про це висловитись. Але переважно ми згадуємо пісню, мелодію якої любимо, але до тексту є претензії, і на це накладаємо фрази з важливих для нас тем. “Убей свою подругу” було змінено на “люби свою подругу”, наприклад.

Лесбійська ласка: Мені здається, я не пригадаю навіть першу пісню. Це тонка межа між тим, як нас щось бісить, і тим, як нам стає весело.

Томік Батлєр: Наша творчість, думаю, – відповідь на злобуденні теми, з якими нам доводиться боротися – гомо/лесбо/бі/транс*/квір фобія, класизм, мізогінія та менсплейнінг, расизм, мачизм в лівацьких та лібертарних колах і купа інших системних і нєочінь неприємностей. Хоча найголовніше – це те, що наші пісні/творчість це вияв солідарності та підтримки з товариш_ками, можливість висміяти і посміятися з наших проблем, полегшити і розвантажити стресові стани… А про нашу творчу кухню… ми зазвичай згадуємо наші улюблені естрадні чи попсові пісні і пробуємо покрутити, осквірнити, збочити тексти у феміністичному ключі. іноді ми (окей, дуже часто) ми не втрапляємо в ритм чи риму, але who cares, якщо нас пре від новозбоченої пісні 🙂

ЗБОКУ: Для кого ви співаєте?

Томік Батлєр-2: Для по_друг, товариш_ок. Для тих хто знаходиться в контексті феміністичного, ЛГБТ+ чи анархо-активізмів.

Лесбійська ласка: В мене була мрія потрапити на концерт, щоб я точно знала, що ті, хто співають – антирасисти, квір-політичні і все таке. І все не виходило. А тепер вийшло, тільки тепер я і є одною з тих, хто співає. Співаю для тих, хто задовбалися.

Томік Батлєр: Для себе, для товариш_ок, для поціновувач_ок нашої творчості… Думаю, мені цього достатньо. Хоча можна було б і похорохоритися, і важной міной сказати шо для всіх людей боброї волі.. ггг… хоча, знаєш, на деяких наших концертах були й, не люблю цей термін, але без нього нікак, союзни_ці, яким багато пісень дуже зайшли.

Лесбійська ласка-2: Для моих подруг.

ЗБОКУ: Яка пісня Розмитої Повістки для вас особливо важлива — і чому?

Лесбійська ласка: Наші пісні я люблю всі. Але от останнім часом наші по_други почали виступати на концертах разом з нами. Вони пишуть свої пісні – і це для мене важливо.

Томік Батлєр: Ох, зараз буде ще одне кліше… Я однаково люблю всі наші пісні, вони як діти нашої дружньої квірної сім’ї. Але певно нашою візитівкою та 100% хітом на концертах стала “Люби свою подругу”, караоке відео на яку дорогі ЗБОКУ з радістю поширили у себе на сторінці, за вам велике пасіба.

Томік Батлєр-2: “Люби свою подругу” – вона звучить як маніфест солідарності і взаємопідтримки пригнічених.

ЗБОКУ: Теми ваших пісень — серйозні, а “оформлення” — часто з гумором. Чому?

Лесбійська ласка-2: Попса очень серьезная)

Томік Батлєр-2: Бо ми хочемо веселитись і радіти, але турботи не відпускають. Сміх крізь сльози. Ну якщо посміятись з чогось, воно видається вже не таким страшним.

Лесбійська ласка: Із пісні слів не викинеш “Пусть моя душа в слезах, но эти слезы на квирах видеть вам я не дам!”. Просто нам весело, коли ми пишемо пісні.

Томік Батлєр: Я думаю, через іронію та гумор легше випустити пару… Можливо тут й традиція кабаре вмикається… Мені подобається думка, що концерти РП стають чимось на зразок кабаре, де стерті і розмиті межі між перформер_ками та глядацтвом.

ЗБОКУ:  Хто придумує тексти Розмитої Повістки? Як вам вдається працювати як колективу? Чи багато часу проводите разом, чи збираєтеся тільки на репетиції?

Томік Батлєр: Як я вже вище зазначали – узгоджуємо і продумуємо тексти ми колективно. Буває, що ідею чи цілий текст придумує одна учасниця, а решта наводить косметичні правки… або й ні, головне, щоб ми консенсусом прийняли рішення про включення пісні в наш репертуар. Репетиції у нас бувають рідко, ми все-таки прекарні і мусимо вертітися, виживати в нашому капіталістичному пеклі.. Але наша кожна репитиція – свято, на якому народжуються нові хіти.

Томік Батлєр-2: Буває, що всі разом під час репетицій щось вигадуємо, буває що хтось од_на чи двоє. Також до нас долучаються по_други з ідеями.

Лесбійська ласка-2: Мы пишем быстро и коллективно. Собираемся – пишем. или в онлайн режиме. Бывает, кто-то одна напишет, бывает частью коллектива, бывает всем) Собираемся, когда есть силы, но пытаемся делать не просто репетиции, а тусовки с чипсами, пивом и мивиной!

Лесбійська ласка: Можна було б і більше часу проводити разом. Я нас всіх люблю і якби ми мали можливість зустрічатися частіше, в нас було б набагато більше пісень. Ми пишемо часто разом. Наприклад хтось може запропонувати переробити конкретну пісню, а хтось почати переробляти, а хтось закінчити. Або може бути, що якась тема вибішує і ми шукаємо, як зробити про це пісню разом. В нас досить спокійно проходять обговорення. Перед виступом ми можемо обговорити сценічні образи, порепетирувати, але на регулярні зустрічі не вистачає часу.

ЗБОКУ: Чи у вас є сценічні образи чи спеціальні костюми, і якщо так, то які?

Лесбійська ласка-2: у меня нет. все по настроению) могу супер нарядиться, а могу в обычных одеждах и без мейка. мне кажется, что важная часть участия в коллективе – не напрягаться и не заставлять себя.

Томік Батлєр-2: Усталених образів немає, але ми кожного разу намагаємось яскраво вбратися і зробити незвичний макіяж.

[На зображенні: Фото людини, котра стоїть спиною до камери у блакитній джинсовій куртці, руки в боки. На куртці блакитно-рожева вишивка-напис “розмита повістка”.]

Лесбійська ласка: Я купую на секонді два типи одягу – на кожен день і на концерти. В мене є срібний піджак, одна зелена і одна синя туфля (дякую Марині) і таке інше, все блискуче – на концерти. Поза концертами я не ношу купальник з лосинами, взагалі не ношу міні сукні, не вдягаю туфлі. Але все це висить в шафі поруч, щоб я не забувала про свої концертні образи і не купували додаткові срібні піджаки, наприклад.

[На зображенні: фото темної вишитої футболки. текст вишивки – “размытая повестка”, рожево-блакитними нитками. навколо вишивки – оздобення з різнокольорових блискіток-пайєток ]

Томік Батлєр: Мені здається, що наші сценічні образи за кілька років нашого існування, перетерпіли певні трансформації. На початках це були просто тонна бльосток, перебивачок, шось із косметики. Зараз у кожної з нас є свій невеличкий концертний гардероб, цілі косметички декоративної косметики (часто-густо дешевої і/або дитячої) + улюблені підручні матеріали – бльосткі, кольорові скотчі, гірлянди і т.д. В похідних умовах ми виступаємо так би мовити в акустиці (без особливого мейку чи костюмів). Зодо стилю, то мені це нагадує такий собі кітчевий лоуфай драг, кабаре, цитування іконічних образів з поп-культури. Я виступаю зараз в образі а-ля припанкована Алла Пугачьова – сукня-балохон, смокі, яскраві румяна та жирні помади, і фірмові пугачьовські “ауууооо-ауооо”, це напевно підсвідомо данина постсовковому драгу 🙂 Всі наші костюми з барахолок, секондів, чи з обміну речима, фрімаркетів. ми за етичне споживання і рісайклінг. До речі, якщо у вас є непотрібна косметика/грим/бльосткі – радо приймемо її в дар, думаю це можна організувати через дружні ініціативи…

ЗБОКУ: …Наприклад, через ЗБОКУ! А ваші концерти — вони публічні чи квартирники? Чи поширюються ваші пісні поза концертами і як?

Лесбійська ласка-2: Для друзей больше) Но хотелось бы делать что то более масштабное иногда.

Лесбійська ласка: Це я б назвала антикорпоративи (ми так їх не називаємо, це я просто не підібрала кращого слова). Коли в когось із по_друг день народження і ми вирішуємо робити концерт. В нас є караоке однієї пісні на старому каналі і там більше 90 переглядів (я як сммниця в минулому автоматично відстежую статистику). Це, мабуть, одна з тих пісень, яку легше вивчити і поширити. Але бувало і що хтось із подруг казали – ми хочемо заспівати з вами пісню, вони вчили її і виходили з нами виступати. Було цього року на Квір-фесті в Херсоні, що ReSew вишили банер з цитатою з нашої пісні “Люби свою подругу” і під час вуличної акції розгорнули банер і заспівали пісню. Я бачила відео, мене там не було. І хоча ми націлені на провал – це було приємно, хоч це і успіх. В нас є одна збірка з текстами, і були наліпки з цитатами пісень, але мабуть вже всі закінчилися, що теж – успіх. Можливо, колись буде і публічний виступ. Все ж ми група, яка сама обирає собі аудиторію.

Томік Батлєр-2: Так, на наші концерти можна потрапити тільки по особистому запрошенню, ми самі вибираємо свою аудиторію. Були пропозиції знімати кліпи з нашими голосами і нами в кадрі, але ми поки не можемо на це наважитись.

Томік Батлєр: Здебільшого наші виступи – це квартирники, іноді виступаємо на відкритому просторі. Власне після цих концертів пісні йдуть в “народ” – так сталося з “Обидой белого цискаря” и “Люби свою подругу”… Ще у нас в планах є мокьюментарі про наш гурт з купою концертного матеріалу, але це планы дальоких днєй.

ЗБОКУ: Хто вас особисто надихає для творчості “Розмитої Повістки” (в музичному/ творчому/ активістському плані)? Чи були якісь приклади, які ви наслідували як колектив?

Томік Батлєр-2: Мене надихає пострадянська (країн СНГ) естрада. товариш_ки по активізму, та по_други, з якими ми разом тусуємось.

Лесбійська ласка: Звичайно, мене надихають Хагра, Тєма відос. Але також мене надихають по_други. Співучасн_иці по групі! Мене надихає група Сосєд! Мене надихає (створювати щось своє) і пригнічує те, що мені нема куди ходити в Києві. Якщо якась подія анонсується як квірна, то вона буде з платним входом, пафосним анонсом і там буде багато людей.

Томік Батлєр: Зара напевно попре потік не дуже зв’язних асоціацій. У творчому/музичному плані це Вєрка Сердючка, Фьодор Двінятін (та інший КВКшний треш), Аква Віта (і весь цвіт території А), Руся, АББА, Пугачьова і вся постсовкова естрада, вітчизняні та бродвейські мюзикли. В активістському мене надихають такі низові ініціативи як ЗБОКУ, ReSew, ROR, гетерообрєчьонность та Соль, і звичайно всі мої товариш_ки.

Лесбійська ласка-2: мне нравится Zdrada Palki и попса!)

ЗБОКУ: Що для вас означає Розмита Повістка як політичний колектив? Яку політику/політики ви підтримуєте, а яку – ні?

Томік Батлєр: Напевно як політичний проект ми націлені на консолідації нашої невеличкої спільноти, турботу одна про одну. Щодо конкретної політичної/ідеологічної нагрузки, то напевно це буде квір-анархо-фемінізм, хоча ці категорії західноцентричні і хотілося б думати, що ми робимо якийсь місцевий варіант антикапіталістичної, антигетерономативної, антипатріархальної повістки. Ми, звісно, критичні до (нео)ліберального фемінізму та НДОїзованого активізму, правоконсервативного повороту.

Томік Батлєр-2: Чесно кажучи, важко перерахувати все, що я підримую і що критикую, часто це ситуативні, нюансовані питання, є щось до чого я ще не сформувало особистих політик, але я їх розглядаю крізь квір-анархо-феміністичну оптику. Творчість Розмитої Повістки політична для мене тим що через гумор і розвагу може надати вихід негативним емоціям, полегшити наслідки вигорання всередині нашої (умовної) спільноти.

Лесбійська ласка: Це означає, що ми не сподобаємось анархо-пацанам, мачистам, лібералам і це я можу пережити, та й їм і так є що слухати. Я проти расизму, проти трансфобії, проти класизму.

ЗБОКУ: Чому пісні Розмитої Повістки важливі зараз?

Томік Батлєр: Вважаю шо наші пєсні на вєка. Зрештою, ми співаємо про вічне, про солідарність, про втому від гетероприреченості і всяке таке.

Лесбійська ласка-2: Это для сообщества, что для меня важно. И это архив наших рефлексий на происходящее.

ЗБОКУ: Які плани Розмитої Повістки на майбутнє?

Лесбійська ласка: Я би хотіла навчитися грати на ударних і робити нижній брейк. Не одночасно. Спільні плани нам ще треба обговорити, але ми б Солі в Дніпро поїхали колись.

Томік Батлєр: Відпочивати більше і турбуватися про себе та товариш_ок, зняти ювілейний перший кліп, провести вареничну вечірку, накопичити матеріалу для музичного фільму, написати більше оригінальних пісень, записати дует з гуртом Сосєд, провести великий драг-капустник, поїсти кавунів, провалювати й надалі успішність та нормативність.

Томік Батлєр-2: Знайти можливість випускати ще караоке відео, щоб до співання були залучені не тільки ті, хто бувають у нас на концертах.

Лесбійська ласка-2: Концерты и новые песни! Клип!!

ЗБОКУ: Про що ми забули запитати, а варто було б?

Томік Батлєр-2: Варто було б зазначити, що ми не тренуємо “якість” вокалу чи чіткість виконання, ми проти снобізму. Також ми радіємо тому, що на наші концерти люди з аудиторії також готують свої пісні та номери, ці нові колективи нас надихають.

Томік Батлєр: Ой, знаєш, стільки питань було влучних і класних… Дякую за них, мене вони спонукали прокрутить в голові якісь штуки, які я ще не аналізували у творчості Розмитої Повістки, наприклад, про мову/терміни якими оперуємо в нашій творчості і шо мені хотілося б більше написати пісень українською та моїм рідним дарницький суржиком.

ЗБОКУ: Побажання аудиторії!

Томік Батлєр-2: Смывка без лака – блёстки на ветер.

Лесбійська ласка: Любіть свою подругу!

Томік Батлєр: як казала моя улюблена Вєрка Сердючка : “зібен зібен ай-лю-лю, зібен, зібен, айн-цвай ТАААААНЦЕЕЕЕЕЕН!”

(учасниці швейного кооперативу ReSew створили банер з цитатою пісні Розмитої Повістки)

Advertisements